Пасіонарії

Пасіонарій (людина енергонадлишкового типу) — в пасіонарній теорії етногенезу людина, яка має уроджену здатність абсорбувати із зовнішнього середовища енергії більше, ніж це потрібно для лише особистого і видового самозбереження, і спрямовувати цю енергію на цілеспрямовану роботу з видозміни оточуючого їх середовища. Судять про підвищену пасіонарність тієї чи іншої людини за характером її поведінки і психіки. У контексті використовують як заповзятливі, активні і ризикові люди, котрі прагнуть виконання поставленого завдання, котрі долають страх смерті.

Поняття «пасіонарність» (від лат. лат. passio — пристрасть, пристрасність) введене в науковий обіг у 70-і рр.. XX ст. Львом Гумільовим в його монографії «Етногенез і біосфера Землі».

У широкому сенсі пасіонарність означає рівень «біохімічної енергії живої речовини», що міститься в окремому індивіді або в групі людей, об’єднаних внутрішньосистемними зв’язками. Як одна з центральних категорій теорії етногенезу пасіонарність означає енергетичну напругу суспільних систем. Люди, що володіють саме такими характеристиками, виступають рушійним ядром суспільних систем і надають їм відповідного вектору розвитку.

Пасіонарії є людьми нового типу в популяції і руйнують усталений триб життя, через що вступають у конфлікт із суспільством. Вони організовуються в групи (консорції), ті, у свою чергу, стають ядрами нових етносів, що утворюються зазвичай через 130—160 років після «поштовху», і висувають ідеології, що стають їх домінантами.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *