Біжи, кролику, біжи

Run Rabbit Run (укр. Біжи, кролику, біжи) — пісня, яку написали в 1939 році Ноель Гай (музика) і Ральф Батлер (текст). Найвідоміша у виконанні британських музичних коміків — Фленегана (1896—1968) та Аллена (1893—1982).

Оригінальний текст:

On the farm, every Friday
On the farm, it’s rabbit pie day.
So, every Friday that ever comes along,
I get up early and sing this little song

Run rabbit — run rabbit — Run! Run! Run!
Run rabbit — run rabbit — Run! Run! Run!
Bang! Bang! Bang! Bang!
Goes the farmer’s gun.
Run, rabbit, run, rabbit, run.

Run rabbit — run rabbit — Run! Run! Run!
Don’t give the farmer his fun! Fun! Fun!
He’ll get by
Without his rabbit pie
So run rabbit — run rabbit — Run! Run! Run!

Переклад українською:

На фермі щоп’ятниці
На фермі кролячий пиріг
І так кожну п’ятницю
Я встаю раніше і співаю цю пісеньку

Біжи, кролик – біжи, кролик – біжи, біжи, біжи!
Біжи, кролик – біжи, кролик – біжи, біжи, біжи!
«Бах! Бах! Бах! Бах!»
Стріляє фермер з рушниці
Біжи, кролик – біжи, кролик – біжи.

Біжи, кролик – біжи, кролик – біжи, біжи, біжи!
Чи не достав фермеру радості, радості, радості!
Він залишиться тоді
Без свого пирога
І тому біжи, кролик – біжи, кролик – біжи, біжи, біжи!

Пісня написана для шоу Ноеля — «Сміх маленької собаки» (The Little Dog Laughed), прем’єра якого відбулася 11 жовтня 1939 року — в той час багато театрів Лондона були закриті. Набула особливої популярності в часи Другої світової війни, особливо після того, як Фленеган та Аллен заспівали пародію «Біжи Адольф, Біжи Адольф, Біжи, Біжи, Біжи».

Запозичення

Рядок «Run, rabbit run» пізніше з’явився, зокрема, у другій пісні альбому Dark Side of the Moon гурту Pink Floyd під назвою «Breathe»:

Роман

В 1960 р. американський письменник Джон Апдайк (1932-2009) написав роман “Кролик, біжи”, який можна прочитати приблизно за 9 годин. Стислий зміст роману можна прочитати за 5 хвилин:

“Двадцятишестирічний Гаррі Енгстрем, на прізвисько Кролик, живе в селищі Маунт-Джадж поблизу міста Бруер, штат Пенсільванія. Він одружений, у нього росте син Нельсон, але сімейного щастя немає. Сімейні зобов’язання дуже обтяжують героя. Дружина Дженіс п’є, а її вагітність аж ніяк не наповнює Кролика гордістю від усвідомлення того, що їх сім’ю чекає поповнення. Колись, ще в школі, він чудово грав у баскетбол, і влучність його кидків стала легендою, відомою за межами рідного округу. Але спортивної кар’єри Кролик не зробив, натомість він рекламує різні кухонні пристосування на зразок чудо-терки, і спогади про колишні подвиги лише посилюють у героя тугу і відчуття, що життя його рішуче не вдалося.

Чергова сварка з дружиною призводить до того, що він сідає в автомобіль і їде світ за очі, немов сподіваючись вирватися із зачарованого кола життєвих турбот і негараздів. Але, доїхавши до Західної Вірджинії, Кролик все ж не витримує і, розвернувши машину, повертається в рідну Пенсільванію. Аби не допустити, проте, повернення в обридлий будинок, він приїжджає до містера Тотеро, своєму колишньому шкільному тренеру, і той пускає його переночувати. На наступний день Тотеро знайомить його з Рут Ленард, з якою у Кролика зав’язуються стосунки, які ніяк, втім, не нагадують любов з першого погляду.

Тим часом Дженіс, стурбована раптовим зникненням чоловіка, перебирається до своїх батьків. Її мати наполягає, щоб до розшуків утікача підключили поліцію, але її чоловік і дочка проти. Вони вважають за краще почекати. Їм на допомогу приходить молодий священик їх приходу Джек Екклз. Його взагалі відрізняє прагнення справою допомагати своїм прихожанам, серед яких дуже багато потребують розради. Він не шкодує ні часу, ні сил на тих, хто довірений його піклуванню, Екклз являє собою разючий контраст зі священиком приходу Енгстроме. Старий Круппенбах не схвалює метушні свого молодого колеги, вважаючи, що істинний обов’язок священнослужителя – подавати своїй пастві позитивний приклад власною зразковою поведінкою і непохитної вірою.

Екклз, проте, горить бажанням не просто повернути Кролика у лоно сім’ї, але й допомогти йому знайти себе. Він запрошує його на партію в гольф, уважно вислуховує, розпитує про життя. Він знаходить йому тимчасову роботу – доглядати за садом однієї зі своїх парафіянок, і хоча вона аж ніяк не обіцяє золотих гір, це непогана підмога випавшому з буденного існування Кролику.

Повільно налагоджуються стосунки Рут і Кролика, але коли між ними виникає щось схоже на близькість, дзвінок Екклза повертає героя до минулого – Дженіс потрапила в лікарню і ось-ось народить. Кролик повідомляє Рут про своє рішення повернутися до дружини і постаратися допомогти їй в цей важкий час. Цей догляд стає для Рут справжнім ударом, але Кролик не має наміру змінювати рішення. Пологи проходять благополучно, Дженіс народжує дівчинку, і незабаром сім’я знову возз’єднується – вже вчотирьох. Але сімейна ідилія виявляється недовгою. Важко захворює, а потім і вмирає містер Тотеро, один з небагатьох людей в цьому світі, кому Кролик довіряв і хто, як йому здається, розумів його. Ну, а відносини з Дженіс ніяк не можуть налагодитися. Сварка слідує за сваркою, і нарешті Кролик знову йде з дому.

Якийсь час Дженіс приховує це від своїх батьків, але занадто довго зберігати таємницю їй не вдається. Ця сварка знову повертає її до алкоголю, і незабаром трапляється непоправне. У стані сильного сп’яніння Дженіс упускає дитину в ванну, і та захлинається. Гаррі Енгстрем знову повертається – з тим щоб взяти участь у похоронній церемонії.

Пристойності начебто дотримано, але миру між подружжям немає. Чергова сварка відбувається прямо на кладовищі, і Кролик, як це траплялося з ним не раз, знову рятується втечею, причому в самому прямому сенсі. Він біжить кладовищем зигзагами, між надгробками, а навздогін йому лунає голос Екклза, який марно намагається зупинити героя.

Він повертається до Рут, але вона не бажає його більше бачити. Вона не може пробачити йому: одного разу вночі він повідомив їй про бажання повернутися до дружини. З’ясовується, що вона завагітніла, вкрай потребувала підтримки Кролика, але не отримала її. Вона збиралася зробити аборт, але не знайшла в собі сил довести до кінця задумане. Кролик вмовляє її залишити дитину, каже, що це прекрасно, що він любить її. Але Рут прямо запитує, чи готовий він одружуватися на ній. Кролик бурмоче: «Із задоволенням», але нові питання Рут ставлять його в глухий кут. Він не знає, що робити з Дженіс, як кинути Нельсона. Рут каже, що якщо вони одружаться, то вона готова залишити дитину, але якщо він буде як і раніше жаліти всіх – і нікого, то нехай знає: вона для нього померла, так само як і майбутня дитина.

Кролик йде від Рут в повному замішанні. Він розуміє, що необхідно прийняти якесь рішення, але зробити конструктивний вчинок вище його сил. Він йде містом, а потім переходить на біг. Він біжить, немов намагаючись втекти від проблем, залишити за спиною усі ті складнощі, тяжкі протиріччя, які отруюють йому життя.

І він біжить, біжить …”

Джерела:

  • https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B6%D0%B8,_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%83,_%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B8
  • https://ru.wikipedia.org/wiki/Run_Rabbit_Run
    https://briefly.ru/apdajk/krolik_begi/

Зображення:

  • https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/c/cd/Run_rabbit_run.gif

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *