Слова

Як би я хотіла зібрати в долоні мову
І скласти її, немов вологу прохолодну тканину.
Я поклала б слова на твоє чоло
І охолодила б ними твої руки.


“Тихо, тихо”, – говорили б мої слова –
Чи, може, навіть й щось миліше.
Я попросила б їх шепотіти:
“Все гаразд, все в порядку”, –
Я попросила їх тебе пильнувати.
Як би я хотіла зібрати в долоні мову
І зцілити, утішити, охолодити,
Де лихоманка пече і болить,
Де біль відвертає тебе від себе.
Як би я хотіла зібрати в долоні мову
І зцілити слова, які були ранами,
Ранами без імен.

Дж. К.

Джерело: Кемерон Джулія. Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості

Зображення: http://leolebook.com.ua/image/cache/data/image12/11250_shliah_mytzia_0-1000×1000.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *