Простим олівцем

Слава Богу, бувають дні, яких, здається, вистачає надовго, інколи здається – ці цеглинки у твоїй вежі роблять її дещо вище. Принаймні, хочеться сподіватись, що трошки вище трави.

Вчорашній день, крім всього іншого, познайомив мене з «Оповіданнями простим олівцем» Олега Любківського. Так інколи складається, що, здається, щось саме шукає тебе. Через час, через відстані. Зазвичай, ти то сліпий, то глухий, то спустошений. Але бувають миті, що ти чуєш той камертон й, здається, деякий час намагаєшся йти в ногу.

Дякую Тобі.

Музика до книжки:

Зображення: https://scontent-vie1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13669724_1184607811617653_7970429749861546581_n.jpg?oh=ef07d7622fd76d6d626ee9733dbd556a&oe=593C641F

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *